Анотація: В умовах переходу до е-суспільства кількість інформації, що генерується щодня, зростає швидкими темпами, при цьому оцінювати її якість і достовірність стає все складніше. Це веде до формування підвищеного попиту на методи та моделі оцінки довіри як до джерел інформації, так і до самої інформації. До поняття довіри останніми роками зверталися вчені з різних наукових сфер – психології, соціології, економіки, інформатики. Однак, незважаючи на зростаючу кількість наукових публікацій у даному напрямку, дослідження залишаються фрагментарними та не дають цілісного уявлення про особливості формування та поширення довіри в суспільстві.

Новий міждисциплінарний напрямок – аналіз даних соціальних медіа, в рамках якого досліджуються профілі та поведінка користувачів онлайнових соціальних мереж, – охоплює такі області як машинне навчання, штучний інтелект, візуалізація даних, алгоритми пошуку інформації, лінгвістика та масштабні обчислення. Беручи до уваги той факт, що користувачами соціальних мереж сьогодні є понад чверть населення планети, соціальні дані представляють собою репрезентативний зріз суспільства та можуть скласти основу для побудови та верифікації моделей оцінки довіри.

Метою дослідження є перевірка теоретичних гіпотез моделей оцінки довіри на основі аналізу поведінки користувачів і структури соціальних мереж. У статті проаналізовано розподіл користувачів, їх повідомлень, друзів і груп, описані нетипові приклади.

В результаті кластеризації користувачів ідентифіковані типи їх поведінки: виявлено кластери «письменників», «розповсюджувачів» інформації та її споживачів – «читачів», а також кластер «малоактивних» користувачів. Аналіз кластерів показав, що найчастіше генератори контенту не є основним каналом поширення інформації, що суперечить теоретичним припущенням моделі оцінки довіри. Однак дослідження структури неявних зв’язків між агентами свідчить на користь гіпотези про те, що ті користувачі, які найбільш активно пишуть, мають найбільше число контактів і користуються найбільшою довірою.